Правила й оформлення цитувань

Пропоновані нижче правила оформлення цитувань у тексті статей та поза текстом у списку літератури ґрунтуються на положеннях стандарту ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання».

Правила складання внутрішньотекстових цитувань

1. Цитування в тексті подавати у квадратних дужках.

2. Позначення цитувань у тексті містить інформацію про джерело та через кому вказівку на сторінку:

[Черниш, с. 116]

3. Інформацією про джерело слугує прізвище автора (як у прикладі вище).

4. Якщо авторів кілька, то їх перерахувати через кому:

[Давиденко, Савченко, с. 82]

5. Якщо авторів багато, то для статей зазначити першого й додати «та ін.»:

[Березюк та ін., с. 55]

6. Для книжкових видань у разі великої кількості авторів доречніше зазначити лише назву (перші кілька слів та знак «три крапки» або абревіатуру):

[ЕСУ, с. 221]

7. Якщо в джерелі не вказано авторів, то для ідентифікування об’єкта цитування зазначати назву (перші кілька слів та знак «три крапки» чи абревіатуру):

[Методичні засади…, с. 87]

8. Коли цитується кільках джерел одночасно, то їх перераховувати через крапку з комою:

[Яцків, с. 22; Черниш, с. 116; ЕСУ, с. 505]

9. Для уникнення збігів внутрішньотекстових посилань на різні джерела (коли автор той самий, а праця інша або коли йдеться про різні томи тієї самої праці) додавати інформацію про рік видання, том видання (виділяючи комами):

[ЕСУ, т. 10, с. 99]
[ЕСУ, т. 15, с. 44]

[Черниш, 2018, с. 116]
[Черниш, 2012, с. 17]

10. Для зазначення діапазону сторінок застосовувати знак «тире» (не «дефіс»)

[Шушківський, с. 79–80]

11. Будь-які цифри подавати лише в арабській системі.

Правила складання позатекстового списку цитувань

1. Кожне цитування подавати з нового рядка, ставлячи в кінці крапку.

2. Перелік цитувань розташовувати у алфавітному порядку. Не нумерувати.

2. Бібліографічний опис цитованих книжкових видань оформлювати за такими двома основними схемами:

Автор. Назва. Відомості про повторність. Вихідні дані, рік. Том.

Назва / Відомості про відповідальність. Відомості про повторність. Вихідні дані, рік. Том.

Автор – прізвище та ініціали, між ініціалами ставити «пробіл». Якщо авторів кілька, то їх наводити через кому.

Назва – повне найменування книжкового видання.

Відомості про відповідальність – ініціали й прізвище головного чи відповідального редактора, укладача, упорядника, перекладача тощо. Сюди ж належить назва організації, де підготовлено книжкове видання: Відп. ред. М. Г. Железняк. У разі великої кількості відповідальних осіб зазначати лише перших трьох з приписом «та ін.».

Відомості про повторність – інформація про зміни й особливості видання відносно попереднього: Вид. 2-ге.

Вихідні дані – місто (повністю без скорочень) й (через двокрапку) й назва видавництва (без лапок): Київ: Наукова думка.

Рік – вказівка на рік опублікування видання.

Том – для подовжуваних видань зазначати порядковий номер тому / випуску / частини тощо: Т. 1 / Вип. 3 / Ч. 10 / № 5.

Приклади:

Черниш Н. І. Нариси з історії української енциклопедичної справи. Львів: Піраміда, 2018.

Енциклопедія Сучасної України / Редкол.: І. М. Дзюба, М. Г. Железняк та ін.; Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018. Т. 20. 

3. Цитування статей у періодичних виданнях чи розділів книжкових видань оформлювати за такою основною схемою

Автор. Назва. Назва видання. Рік. Том. Сторінковий діапазон. Код.

Автор – див. вище.

Назва – див. вище.

Назва видання – повна назва видання, де вміщено авторську статтю / розділ. Назва видання позначається курсивом (між назвою статті й назвою видання відсутні дві скісні риски, натомість ставиться крапка).

Том – див. вище.

Сторінковий діапазон – перша й остання сторінки статті / розділу, подавати через «дефіс».

Код – якщо публікація має цифровий ідентифікатор, то його зазначати за зразком: DOI: https://doi.org/10.37068/evu.11.3.

Приклади:

Болтівець С. До питання створення національної довідкової служби енциклопедично-освітнього спрямування. Енциклопедичний вісник України. 2019. Вип. 11. С. 31–39. DOI: https://doi.org/10.37068/evu.11.3.

Авраменко А. М. Козацтво в сучасних українських і російських енциклопедіях. Українська енциклопедистика: Матеріали 5-ї міжнародної наукової конференції / Відп. ред. М. Г. Железняк. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. С. 11–20.

Статті з електронних джерел позначати за схожою схемою, опускаючи елементи, що можуть бути непритаманні цьому типу (номер тому, діапазон сторінок), та додаючи в кінці посилання (протокол доступу) й вказівку на дату звернення до джерела за таким зразком: URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Енциклопедистика (дата звернення: 01.01.2019)

Приклад:

Мацьків А. «Ряжені» і військово-історична реконструкція // Історична правда. 2019. URL: https://www.istpravda.com.ua/columns/2019/08/28/156154 (дата звернення: 01.09.2019).