Випуск 10 (2018)

Галузева енциклопедія як важливий етап розвитку наукової дисципліни та її терміносистеми (на прикладі циклу праць із гірництва й геології «Гірнича енциклопедія»)

АфіліаціяВолодимир Білецький - НТУ «Харківський політехнічний інститут», Україна, ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2936-9680;
Геннадій Гайко - НТУУ «Київський політехнічний інститут імені І. Сікорського», Україна, ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7471-3431

Енциклопедичний вісник України
Рік: 2018
Випуск: 10
Сторінки: 3138


АНОТАЦІЯ

У статті1 Дослідження оприлюднено на круглому столі «Енциклопедистика в діяльності Націо­нальної академії наук України та Наукового товариства імені Шевченка», приуроченого до 100-річчя Національної академії наук України. на прикладі циклу праць «Гірнича енциклопедія» показано особливості розвит­ку окремих наукових дисциплін – гірництва, геології; передусім їх фахового термінологічного забезпечення. Стаття характеризує «Гірничу енциклопедію», її актуальність для технічної освіти в Україні, інтеграції загалом вітчизняної вищої освіти в європейський та світовий освітній простір.

Ключові слова: галузеві енциклопедії, Гірнича енциклопедія, технічна термінологія, технічна освіта.


ВСТУП

Стан термінологічної справи будь-якої держави значною мірою відображає рівень її освіти, науки й культури. Саме тому кожна держава дбає про стан фахової мови, відображеної в освітніх і галузевих стандартах, причому стандартизація термінології неабияк сприяє утвердженню державності країни. О. Колган справедливо зазначає, що «закріплення Конституцією України статусу української мови як державної створює умови для формування й розвитку національної термінології взагалі та її підсистем, зокрема гірничої термінології, що є одним із найважливіших чинників національного відродження України в період її незалежності» [4, с. 1].

Вже в перші роки становлення України як незалежної держави за наказами Міністерства освіти й Держстандарту на базі НУ «Львівська політехніка» було створено Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології, який зробив багато корисного для розвитку й розповсюдження української фахової термінології, проте гірничий напрямок не отримав належного забезпечення. Окремі роботи провадили науковці Національного гірничого університету, Івано-Франківського університету нафти і газу, Донецького національного технічного університету, Криворізького національного університету тощо, однак ці праці не набули системного характеру й значного поширення – велика частина фахівців і студентів, особливо на сході України, продовжувала зберігати орієнтацію на російську термінологічну базу й навчальну літературу.

На одній із сесій Наукового товариства імені Шевченка (2016 року) було влучно зауважено: модернізація змісту гірничої освіти потребує сучасної термінологічної системи та оновленої інформаційної бази енциклопедичного рівня, яка охоплює широкий реєстр понять і термінів, що відображають гірництво й геологію як цілісний феномен, що розвивається. Здобутки науки й техніки постійно та своєчасно мають входити в освітній простір, забезпечуючи «кругове навчання» (дослівний переклад терміна «енциклопедія»), тобто – системний широкий погляд на пов’язані галузі діяльності. Особливо це актуально для гірництва, де «коло наук» відрізняється надзвичайно великим розмаїттям і потребує акумуляції сучасних знань і досягнень [6, с. 197].

МЕТА І ЗАВДАННЯ

Мета циклу праць «Гірнича енциклопедія» полягає в створенні термінологічної бази даних та енциклопедичної систематизації сучасних знань у природничих науках про Землю і прикладних гірничих дисциплінах. Це має забезпечити підвищення якості гірничої освіти та уможливить перехід освітніх процесів вищої школи (зокрема, викладання гірничо-геологічних дисциплін і створення відповідної навчальної літератури) від російської до української понятійно-термінологічної системи.
Серед завдань проекту «Гірнича енциклопедія» виокремимо такі:

  1. сприяння оновленню змісту гірничої й геологічної освіти та підвищенню якості навчальної й методичної літератури шляхом створення й застосування найбільш повної й сучасної енциклопедичної інформаційної системи;
  2. гуманітаризація гірничотехнічної освіти й сприяння єдності інженерних і гуманітарних знань, що забезпечується наведенням численних матеріалів з історії гірництва й геологічної науки, геологічного та гірничого законодавства, охорони праці й охорони геологічного довкілля під час експлуатації надр;
  3. покращення доступу до іноземних освітніх і наукових джерел, розвиток понятійної комунікації між науковцями різних країн, уможливлення міжнародної уніфікації освітніх і наукових процесів у природничих і гірничотехнічних галузях шляхом адаптації створеної термінологічної бази даних до англійських, німецьких і російських аналогів (наведення відповідників до кожного українського терміну);
  4. відродження української фахової мови в галузі гірництва та геології зав­дяки використанню питомо українських понять і термінів, врахуванню змін в реаліях мовної практики й науки в Україні.
  5. відродження української фахової мови в галузі гірництва та геології зав­дяки використанню питомо українських понять і термінів, врахуванню змін в реаліях мовної практики й науки в Україні.

СТИСЛА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОЕКТУ

«Гірнича енциклопедія» – комплекс­на, міждисциплінарна праця, що систематизує знання в природничих на­уках про Землю, таких як геологія, мінералогія, петрографія, гідрогеологія, геохімія, геофізика, географія, екологія; прикладних технічних науках з видобування та первинної переробки твердих, рідинних і газоподібних корисних копалин, шахтного та підземного будівництва, маркшейдерії та геодезії, а також відображає сучасний стан та історію гірничо-геологічної науки й освіти в країнах світу. Крім цього, праця окреслює актуальні питання геологічного та гірничого законодавства, охорони праці й охорони геологічного довкілля при експлуатації надр. «Гірнича енциклопедія» не має вітчизняних аналогів і випереджає за кількістю статей подібні видання слов’янськими мовами.

Цикл праць «Гірнича енциклопедія» охоплює 6 книг на 3832 сторінках формату А4 обсягом 658 друкованих аркушів, які складають два фундаментальні енциклопедичні видання – «Гірничий енциклопедичний словник» (ГЕС) [3] і «Мала гірнича енциклопедія» (МГЕ) [5]. Загальний обсяг трьох томів – 1936 сторінок (371,2 друк. аркушів).

«Гірничий енциклопедичний словник» містить 12 700, а «Мала гірнича енциклопедія» – 17 350 термінологічних та номенклатурних одиниць (частину з них введено у мовний обіг вперше). Статті складаються зі слова-заголовка, після якого наведено відповідники російською, англійською та німецькою мовами. Статті в стислій, зручній для користування формі подають найсучаснішу наукову й науково-технічну інформацію, висвітлюють різні аспекти геологічних наук, розвідки, видобування та первинної переробки корисних копалин, знайомлять із методами наукового пошуку й інженерного проектування, популяризують світові й українські досягнення в зазначених галузях. Проект містить понад півтори тисячі ілюстрацій (рисунків, схем, фотографій), чим суттєво покращує розуміння й засвоєння матеріалу. Авторський і редакційний колектив – це понад 100 провідних науковців і практиків у галузі гірництва з понад 30 університетів, науково-дослідних інститутів, наукових спілок і організацій України, Польщі й Росії.

ГЕС і МГЕ об’єднані в спільний цикл праць «Гірнича енциклопедія», оскільки ГЕС (перші два томи) закладає основи термінологічної бази (стислі визначення, дефініції), що була значно збільшена й розвинена в енциклопедичні статті, реалізовані у МГЕ. Крім цього, третій том ГЕС містить додаткові матеріали енциклопедичного характеру про країни, басейни, родовища, гірничі підприємства, компанії, інститути, університети, наглядові та громадські гірничі організації, які не потрапили до МГЕ. Відтак обидва видання взаємопов’язані й доповнюють одне одного.

Під час роботи автори дотримувалися інтегральних принципів термінотворення, коли проблему номінування того чи іншого поняття розв’язують індивідуально – через аналіз потенціалу словотворення в українській мові або шляхом інтерпретації вже готового терміна з іншої мови, звідки поняття запозичено і впроваджено в національну терміносистему (транскрибуванням, прямим перекладом, калькуванням). При цьому враховано й традиції вживання гірничих термінів в Україні, їхнє походження, а також ареал розповсюдження гірничих термінів-синонімів в Україні та світі.

«Гірнича енциклопедія» – піонерська робота, яка передбачала підготовку й опублікування низки похідних видань (дочірніх проектів), що були у взаємодії з основним проектом «Мала гірнича енциклопедія» й розвивали окремі напрямки гірничо-геологічних знань і технологій. Додатково авторський колектив підготував і опублікував 4 словники-довідники, 12 монографій, 4 підручники й 6 навчальних посібників із грифом МОН України.

НАУКОВА НОВИЗНА Й ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ

Цикл праць «Гірнича енциклопедія» вперше створює збалансовану українськомовну термінологічну систему, охоплюючи 17 350 термінологічних та номенклатурних одиниць, адаптованих до англійської, німецької й російської термінологічних баз даних, і є основою для понятійної комунікації в геологічній та гірничій освіті, навчальній, методичній та науковій літературі, а також у періодичних наукових виданнях України та інших країн світу. Це забезпечує потужний ресурс сприяння розвитку природничих, технічних і гуманітарних наук й істотно впливає на покращення підготовки майбутніх спеціалістів у гірничо-геологічних галузях.

Авторами узагальнено й суттєво розвинуто фахову українську мову, зок­рема геологічну, географічну, екологічну, гірничо-технологічну і гірничо-технічну термінологію. Введено низку нових термінів, причому попов­нення термінологічної лексики гірників разом з освоєнням готових лексем (українських та іншомовних) здійснювалося за допомогою творення нових слів на ґрунті словотвірних моделей сучасної української мови. Під час роботи над циклом «Гірнича енциклопедія» напрацьовано засади творення гірничої терміносистеми, здійснено аналіз її витоків і шляхів формування, семантичної диференціації та особливостей функціонування, що сприятиме розвиткові лінгвоукраїністики в галузі термінології, подальшому унормуванню термінології гірництва та геології. Докладніше про «Гірничу енциклопедію» в контексті термінології див. – [1].

Концепція циклу праць «Гірнича енциклопедія» враховує сучасні тенденції інтеграції галузей знань, зокрема інженерних і гуманітарних наук, що знайшло відображення у матеріалах, присвячених історії гірництва та геологічних наук, традиціям і культурній спадщині гірників, гірничому законодавству, охороні праці та навколишнього середовища тощо. Крім того, гуманітарний напрямок проекту «Гірнича енциклопедія» знайшов втілення у викладанні курсу сучасної української мови у вищих навчальних закладах (зокрема на спеціальних курсах і семінарах). Усе це є чинником гуманітаризації вітчизняної інженерної освіти й наближення її до європейських стандартів.

До виходу «Малої гірничої енциклопедії» фахівці України користувалися російськомовною «Горной энциклопедией», що вийшла друком у 1984–1991 рр. Українське видання відрізняється не лише мовою, структурою чи значно більшою кількістю статей (майже вдвічі), а й відображає суттєві зміни, викликані науковими досягненнями і прогресом гірничої техніки й технологій за минулі десятиріччя. На цій підставі можна твердити, що МГЕ є найновітнішою системною базою гірничо-геологічних знань серед подібних видань слов’янськими мовами.

Цикл праць «Гірнича енциклопедія» сьогодні активно використовують у кількох освітніх процесах:

  • як навчальне видання для викладання кількох десятків дисциплін для гірничих і геологічних спеціальностей (бакалаври, спеціалісти і ма­гістри);
  • як базисне універсальне видання для підготовки підручників, посібників, курсів лекцій, навчально-методичної літератури в гірництві та суміжних галузях і науках – геології, мінералогії, петрографії, гідрогеології, геохімії, геофізики, географії, екології, видобуванні та первинній переробці твердих, рідких і газоподібних корисних копалин, маркшейдерії та геодезії, шахтному та підземному будівництві, а також історії геологічної й гірничої науки та освіти;
  • як розгалужена система сучасних знань для підвищення професійної кваліфікації викладачів гірничих, геологічних, екологічних та географічних дисциплін вищих навчальних закладів і як довідник для студентів;
  • як ключ до англійської, німецької й російської термінологічних баз даних для покращення доступу до іноземних освітніх і наукових джерел, розвитку мобільності студентів і освітян в рамах Болонського процесу, уможливлення міжнародної уніфікації освітніх і наукових процесів у природничих і гірничотехнічних галузях.

АПРОБАЦІЯ ПРОЕКТУ

В Україні «Мала гірнича енциклопедія» розміщена у вільному доступі на декількох інформаційних порталах, зокрема престижному «Всеукраїнська експертна мережа», де вже зафіксовано декілька тисяч переглядів. Проект «Гірнича енциклопедія» неодноразово презентувався, обговорювався й отримав схвальну оцінку на багатьох міжнародних конференціях, серед них назвемо такі: ХХI Всесвітній гірничий конгрес (Краків, 2008 р.); Польська «Школа експлуатації підземної» (2005–2011 рр., Краків); Українська «Школа підземної розробки» (2009–2014 рр., Гаспра, Бердянськ); Форум гірників (Націо­нальний гірничий університет, Дніпропетровськ, 2013 р.); VI Міжнародна науково-технічна конференція «Енергетика. Екологія. Людина» (НТУУ «Київ­ський політехнічний інститут імені І. Сікорського», Київ, 2013 р.); зустрічі зі студентами й викладачами в Національному гірничому університеті (Дніпро), Харківському національному університеті імені В. Каразіна, Донецькому національному технічному університеті, Донбаському державному технічному університеті (Алчевськ), Криворізькому національному університеті, Києво-Могилянській академії, Полтавському національному технічному університеті імені Ю. Кондратюка, Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу тощо.

Цикл праць «Гірнича енциклопедія» висвітлено в авторитетних фахових і спеціалізованих виданнях (див. – [2]), інформацію про неї широко представлено в мережі Інтернет, зокрема у «Вікіпедії» (українська, німецька, польська, російська й грузинська версії).

«Малу гірничу енциклопедію» підготовлено на замовлення Державного комітету телебачення і радіомовлення України за Програмою випуску соціально-значимих видань накладом 1000 примірників і доведено державним коштом до більшості міських бібліотек України та бібліотек наукових і освітніх закладів, що підкреслює високу державну оцінку цього видавничого проекту.

ВИСНОВКИ

Цикл праць «Гірнича енциклопедія» позитивно впливає на розвиток вітчизняної гірничої та геологічної освіти й науки та утверджує її високий авторитет у світі. Вперше створено термінологічну базу даних у геології та гірництві, що нараховує 17 350 термінологічних та номенклатурних одиниць, та адаптовано її до англійської, німецької й російської термінологічних баз даних. Цикл праць «Гірнича енциклопедія» широко використовується в освітніх процесах вищої школи України; виконує свою мету й призначення, зокрема, відроджує українську фахову мову в галузі гірництва й геології, забезпечуючи перехід освітніх процесів до української понятійно-термінологічної системи; сприяє оновленню змісту гірничої й геологічної освіти та підвищенню якості навчальної й методичної літератури; робить внесок у наукове забезпечення процесу інтеграції вітчизняної вищої освіти в європейський та світовий освітній простір.

ЛІТЕРАТУРА


1. Білецький В. Загнітко А., Манець І. Досвід удосконалення сучасної української гірничої термінології // Донецький вісник НТШ. Донецьк, 2003. Т. 3. С. 97–104; Білецький В., Загнітко А., Манець І., Ященко Ю. Розвиток і функціонування у науково-технічній літературі національної гірничої та екологічної термінології // Проблеми експлуатації обладнання шахтних стаціонарних установок. Вип. 96. Донецьк, 2003. С. 222–229; Білецький В., Манець І. Проблеми української термінології в гірництві, екології та техногенній безпеці // Проблемы эксплуатации оборудования шахтных стационарных установок. Вып. 97. Донецк, 2003. С. 114–117; Білецький В., Ященко Ю., Загнітко Ф., Манець І. Українська гірнича терміно­логія: становлення, удосконалення і вживання // Уголь Украины. 2003. № 12. С. 48–50; Білецький В. Досвід розробки національної української терміносистеми в гірничій галузі // Мова і час: збірник наукових праць. Донецьк, 2009. С. 14–20; Зуєвська Н. «Мала гірнича енциклопедія» – внесок в українську гірничу освіту, науку, термінологію // Матеріа­ли VI Міжнародної науково-технічної конференції «Енергетика. Екологія. Людина». Вип. 5. Київ, 2014. С. 137–139.

2. Білецький В. Створення першої вітчизняної «Гірничої енциклопедії» // Вісник НУ «Львівська політехніка». Сер.: Проблеми української термінології. 2000. № 453. С. 483–487; Білецький В. Проект «Гірнича енциклопедія» // Новые технологии под­земного строительства и добычи полезных ископаемых: Материалы международной научно-технической конференции. Алчевск: ДонДТУ. 2008. С. 207–210; Фик І. «Гірнича енциклопедія» – вагомий внесок у гірничу науку // Вісник Харківського національного університету імені В. Каразіна. 2013. № 1098. С. 149. Повний текст

3. Гірничий енциклопедичний словник: У 3 т. Т. 1 / Відп. ред. В. Білецький. Донецьк: Східний видавничий дім, 2001.; Гірничий енциклопедичний словник: У 3 т. Т. 2 / Відп. ред. В. Білецький. Донецьк: Східний видавничий дім, 2002; Гірничий енциклопедичний словник: У 3 т. Т. 3 / Відп. ред. В. Білецький. Донецьк: Східний видавничий дім, 2004.

4. Колган О. Семантична та словотвірна структура української гірничої термінології. Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук, спец.: 10.01.01 – «українська мова» / Запорізький національний університет. Запоріжжя, 2009. Повний текст

5. Мала гірнича енциклопедія: У 3 т. Т. 1 / Відп. ред. В. Білецький. Донецьк: Донбас, 2004; Мала гірнича енциклопедія: У 3 т. Т. 2 / Відп. ред. В. Білецький. Донецьк: Донбас, 2007; Мала гірнича енциклопедія: У 3 т. Т. 3 / Відп. ред. В. Білецький. Донецьк: Східний видавничий дім, 2013.

6. Соболь В. Львів, 26.03.2016: ХХVII наукова сесія наукового товариства ім. Шевченка в Україні // Studia Polsko-Ukrainskie. 2016. T. 3. C. 193–200. Повний текст


Володимир Білецький, Геннадій Гайко. "Галузева енциклопедія як важливий етап розвитку наукової дисципліни та її терміносистеми (на прикладі циклу праць із гірництва й геології «Гірнича енциклопедія»)." Енциклопедичний вісник України, 2018, http://evu.encyclopedia.kiev.ua/volume-10/biletskyi-v-haiko-h-haluzeva-entsyklopediia-yak-vazhlyvyi-etap-rozvytku-naukovoi-dystsypliny-ta-yii-terminosystemy/.